Глобальне потепління / © pixabay.com
Утримати глобальне потепління в межах 1,5°C без перевищення цього порогу вже не вдасться. Про це йдеться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) «Звіт про розрив у рівнях викидів 2026: Точка повернення».
За даними науковців, за нинішньої кліматичної політики урядів температура на планеті до кінця століття може зрости на 2,8°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Чому світ не зможе втримати потепління в межах 1,5°C
Межу глобального потепління в 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем визначили в Паризькій кліматичній угоді, ухваленій 12 грудня 2015 року. Як пояснює ООН, ця ціль покликана обмежити найнебезпечніші наслідки зміни клімату.
Однак, за висновками Програми ООН з навколишнього середовища, уникнути перевищення цього температурного порогу вже не вдасться. У новому звіті організації зазначається, що тепер головне завдання — зробити перевищення якомога меншим і коротшим, а до кінця століття повернути глобальну температуру до рівня 1,5°C або нижче.
«Можливість обмежити потепління на рівні 1,5°C без перевищення втрачена. Тепер питання полягає в тому, наскільки коротким і обмеженим може бути це перевищення», — йдеться в доповіді ЮНЕП.
За найоптимістичнішим сценарієм, який розглядають автори звіту, температура досягне піка на рівні 1,7–1,8°C приблизно в середині століття, а потім поступово знизиться. Імовірність повернення до 1,5°C або нижче до 2100 року оцінюють приблизно у 50%.
«Це сценарій найменш можливого перевищення: пікове потепління обмежується до 1,7–1,8°C приблизно до середини століття, після чого температура поступово повертається до 1,5°C або нижче», — пояснюють автори звіту.
Для реалізації цього сценарію, за розрахунками ЮНЕП, світові викиди парникових газів потрібно скоротити на 18% до 2030 року, на 45% до 2035-го та на 69% до 2040-го порівняно з рівнем 2025 року. Крім того, протягом століття доведеться вилучити з атмосфери та забезпечити постійне зберігання близько 320 гігатонн CO₂.
«Цей варіант пов’язаний із невизначеністю. Вилучення вуглекислого газу супроводжується низкою соціально-економічних та технологічних викликів, зокрема використанням дорогих і неперевірених технологій», — застерігають у ЮНЕП.
У ЮНЕП наголошують, що вилучення CO₂ має доповнювати скорочення викидів, а не замінювати його. Для досягнення кліматичних цілей необхідні рішучі дії вже зараз.
«Світ усе ще може досягти цілей Паризької угоди, але ми повинні наполегливо працювати, щоб не лише виконати, а й перевиконати наші найамбітніші кліматичні цілі. Чим довше ми чекаємо, тим більший ризик того, що ми поставимо під загрозу температурну ціль», — наголосила Анне Ольхофф, представниця ЮНЕП
Глобальне потепління: що буде, якщо уряди не скоротять викиди
Якщо країни продовжать дотримуватися нинішньої кліматичної політики, глобальне потепління може сягнути 2,8°C до кінця століття. Навіть за умови повного виконання чинних національних кліматичних зобов’язань температура може підвищитися приблизно на 2,6°C. Про це йдеться у доповіді Програми ООН з навколишнього середовища.
«За нинішньої політики світ рухається до потепління приблизно на 2,8°C до кінця століття — рівня, який загалом вважається катастрофічним», — попереджають автори звіту.
Подальше зростання температури посилюватиме кліматичні ризики: від небезпечних хвиль спеки й підвищення рівня моря до загрози незворотних змін у природних системах. Зокрема, йдеться про танення льодовикових щитів і порушення океанічної циркуляції.
Генеральний директор Climate Analytics Білл Хейр наголошує, що навіть невелике додаткове потепління матиме серйозні наслідки для людей і довкілля.
«Кожна фракція градуса понад 1,5°C, кожен додатковий рік перевищення гарантує більше кліматичних наслідків і більші ризики. Нещодавні дослідження показують, що на кожні 0,1 градуса потепління ще 140 мільйонів людей зазнають впливу небезпечної спеки», — сказав він.
Хейр також застеріг від ризику незворотних змін, пов’язаних із таненням льодовиків, і можливого значного підвищення рівня моря.
«Гренландський льодовиковий щит перебуває під загрозою незворотного колапсу вже зараз. Чи дійсно уряди та виробники викопного палива у світі хочуть залишити після себе спадщину у вигляді підйому рівня моря на сім метрів та зникнення багатьох цілих острівних країн?» — додав він.
На тлі цих ризиків автори доповіді наголошують: вилучення вуглекислого газу з атмосфери може допомогти стримати потепління, але не здатне замінити скорочення викидів парникових газів.
«Вилучення вуглекислого газу є важливим інструментом, але його ніколи не слід розглядати як заміну скороченню викидів. Існують межі того, скільки вуглецю можна зберегти, що знову вказує на нагальну потребу у швидкому та глибокому скороченні викидів», — наголошується у звіті.
У ЮНЕП також звертають увагу на невизначеність, пов’язану з масштабним застосуванням таких технологій. Серед проблем — висока вартість, технологічні обмеження та соціально-економічні виклики.
«Цей варіант пов’язаний із невизначеністю. Вилучення вуглекислого газу супроводжується низкою соціально-економічних та технологічних викликів, зокрема використанням дорогих і неперевірених технологій», — застерігають автори доповіді.
Що ООН закликає зробити для боротьби зі зміною клімату
Експерти ЮНЕП закликають уряди прискорити відмову від викопного палива, нарощувати використання відновлюваних джерел енергії, збільшувати кліматичне фінансування, відновлювати екосистеми та зупиняти вирубування лісів.
Напередодні кліматичного саміту COP31 фахівці наголошують: кожне зволікання ускладнює досягнення цілей Паризької угоди. Головна радниця WWF з питань клімату Рут Фуллер застерегла, що перевищення межі потепління у 1,5°C має бути якомога меншим і коротшим.
«Коли до COP31 залишаються лічені дні, цей звіт є ще одним доказом того, що ми входимо у дедалі небезпечнішу територію. Перевищення межі у 1,5°C має бути якомога коротшим і найменшим», — заявила Фуллер.
Вона закликала країни використати саміт для ухвалення конкретних рішень і переходу від обіцянок до дій.
«Ми можемо зменшити ризик, але тільки якщо діятимемо рішуче й негайно. На COP31 країни повинні скористатися можливістю терміново відмовитися від викопного палива, інвестувати в кліматичне фінансування, наростити використання відновлюваних джерел енергії, прискорити адаптацію, відновити екосистеми та припинити вирубку лісів», — наголосила Фуллер.
Нагадаємо, раніше ТСН.ua розповідав про попередження вчених щодо небезпечних змін в Атлантичному океані. Ослаблення ключових океанічних течій може вплинути на клімат Європи, спричинити аномальні похолодання та посилення штормів. Такі зміни свідчать про складність кліматичних процесів і ризики, які вони можуть становити для різних регіонів світу.