Ракета / © ТСН.ua
Станом на жовтень 2026 року Росія має в резерві до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих ракет різних типів. Водночас російський оборонно-промисловий комплекс здатний щомісяця виготовляти понад 200 ракет і близько 10 тисяч безпілотників.
Про це повідомляє NV із посиланням на відповідь Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
За оцінками розвідки, із понад 200 ракет, які Росія здатна виготовляти щомісяця, близько 110 припадає на балістичне озброєння.
Попри початок осінніх масованих обстрілів України, загальні запаси російських ракет залишаються приблизно на рівні липня 2026 року. Це свідчить про здатність російської оборонної промисловості поповнювати арсенали на тлі регулярного застосування ракет.
Скільки ракет накопичила Росія
За інформацією ГУР, російські війська мають близько 115 балістичних ракет «Іскандер-М». Щомісячні темпи їх виробництва сягають 65 одиниць.
Водночас РФ працює над модернізованим ракетним комплексом, дальність якого може становити 550–700 кілометрів замість нинішніх 500.
Запаси крилатих ракет «Калібр» перевищують 450 одиниць. Щомісяця Росія виготовляє близько 29 таких ракет.
У розвідці зазначають, що через ефективність української ППО значну частину нових «Калібрів» російське командування спрямовує до стратегічного резерву та на оснащення флотів.
Крім того, Росія має понад 600 ракет «Онікс», які модернізували для ефективнішого ураження наземних цілей.
Запаси гіперзвукових ракет «Циркон» перевищують 120 одиниць. Водночас темпи їхнього виготовлення залишаються порівняно низькими: за перші сім місяців 2026 року випущено трохи більше ніж 30 таких ракет.
Окремо в ГУР повідомили, що виробництво ракет «Кинджал» тимчасово призупинили через недостатню точність. Виробничі потужності переорієнтували на виготовлення звичайного балістичного озброєння.
Важливу роль у масованих ударах по Україні продовжують відігравати крилаті ракети Х-101. Російські заводи, за оцінками розвідки, перевищують місячний виробничий план у понад 80 одиниць. Водночас фіксуються технічні дефекти, через які окремі партії повертають на підприємства.
Росія нарощує виробництво реактивних дронів
Особливу увагу російська військова промисловість приділяє безпілотникам.
За інформацією ГУР, у 2026 році державне замовлення Росії на ударні дрони типу «Герань», розвідувальні апарати та хибні цілі, зокрема «Герберу», перевищило 100 тисяч одиниць.
До осені РФ накопичила оперативний резерв приблизно із 6200 дронів сімейства «Герань» різних модифікацій.
Головним виробничим центром залишається особлива економічна зона «Алабуга» в Татарстані, де росіяни розширили потужності зі складання безпілотників та виготовлення їхніх компонентів.
У розвідці наголошують, що від літа 2026 року РФ змістила акцент на випуск реактивних безпілотників.
Причиною стало зниження ефективності звичайних гвинтових дронів, які дедалі частіше знищують українські мобільні вогневі групи.
Наразі Росія виготовляє близько 4000 реактивних дронів щомісяця. Йдеться, зокрема, про моделі «Герань-4» і «Герань-5», швидкість яких може сягати 400–500 км/год.
Такі характеристики значно ускладнюють їхнє перехоплення традиційними мобільними вогневими групами.
Водночас РФ продовжує масово виготовляти дешевші гвинтові безпілотники. Зокрема, щомісячне виробництво «Герані-2» становить приблизно 2000 одиниць.
У ГУР пояснюють, що поєднання різних типів безпілотників дозволяє росіянам здійснювати багатохвильові атаки, перевантажувати українську ППО та виявляти позиції зенітних ракетних комплексів.
Отже, головна небезпека полягає не лише в кількості накопичених ракет, а й у здатності Росії підтримувати інтенсивність повітряних атак завдяки масштабному виробництву безпілотників.
Україні критично бракує ракет для Patriot
Раніше повідомлялося, що запаси ракет-перехоплювачів Patriot в Україні скоротилися до критичного рівня. Один з українських посадовців розповідав, що станом на 7 жовтня залишалося десять ракет, частину з яких згодом використали під час російських атак.
Водночас, за даними Kyiv Independent, значна партія перехоплювачів, уже оплачена союзниками України, досі очікує на погодження міністра оборони США Піта Гегсета. Українські джерела видання припускали, що затримка може мати політичний характер.
На тлі дефіциту Київ може активніше звертатися до інших європейських партнерів. Експерт Валерій Боровик зазначав, що запаси ракет PAC-2 та PAC-3 є, зокрема, в Іспанії та Греції, а частина цих боєприпасів наближається до завершення терміну зберігання. За його словами, Україна могла б домовлятися про їх тимчасову передачу з подальшим поверненням після виконання власних замовлень.
