Росія витратила близько мільярда доларів і дев’ять років на спроби відремонтувати єдиний авіаносець "Адмірал Кузнєцов". Однак численні аварії, пожежі, корупційні скандали та проблеми із запчастинами поставили хрест на його поверненні до строю. Тепер корабель стоїть у Мурманську, а його майбутнє пов’язують із утилізацією, пише 19FortyFive.
Російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов", який мав стати важливим інструментом військово-морської могутності країни, може завершити службу на металобрухті. За дев’ять років ремонту на корабель витратили близько мільярда доларів, але відновити його боєздатність так і не вдалося.
Корабель не експлуатують із 2017 року. Після невдалого розгортання в Сирії він повернувся до порту, де розпочався тривалий період ремонту, аварій і затримок. Зрештою російське військове керівництво, схоже, втратило інтерес до подальших спроб відновити авіаносець.
Відео дняЗатоплений сухий док і кран, який пробив палубу
Однією з найсерйозніших проблем стала аварія 2018 року. Тоді "Адмірал Кузнєцов" перебував у плавучому сухому доці ПД-50, який сам мав технічні несправності.
Через відключення електроенергії док затонув. Під час аварії 70-тонний кран упав на польотну палубу авіаносця та пробив у ній отвір завширшки кілька футів. Один працівник суднобудівного заводу загинув.
Після затоплення ПД-50 у Росії не залишилося іншого такого доку, де можна було б проводити необхідні роботи. Корабель намагалися перемістити на 35-й суднобудівний завод, однак ремонтні роботи зрештою повністю зупинилися.
Пожежі забрали життя працівників
Проблеми продовжилися після відновлення ремонту. У 2018 році під час зварювальних робіт іскри потрапили на паливну магістраль, спричинивши пожежу.
Унаслідок займання загинули двоє працівників, ще щонайменше 12 людей дістали поранення. Вогонь завдав значних пошкоджень під палубою.
Це була не перша пожежа на кораблі: ще один такий інцидент стався у 2009 році, а в грудні 2022-го на авіаносці знову спалахнув вогонь.
На тлі постійних аварій виникали запитання щодо безпеки подальшої експлуатації корабля. До цього додалися й корупційні проблеми: у 2021 році керівника суднобудівного підприємства заарештували за підозрою в розкраданні коштів.
Росія роками відкладала повернення авіаносця до строю
Терміни завершення ремонту неодноразово переносили. До літа 2025 року, за наведеними в матеріалі даними, російський флот був готовий відмовитися від подальших спроб повернути корабель до експлуатації.
Однією з причин стало усвідомлення того, що авіаносці можуть бути менш ефективними в сучасних умовах через загрозу з боку протикорабельних ракет і безпілотників.
Крім того, через міжнародні санкції виникли проблеми із запчастинами. Суднобудівники не хотіли брати на себе відповідальність за ремонт на тлі корупційного скандалу, а його вартість продовжувала зростати.
Тим часом російське військове керівництво зосередилося на сухопутній війні проти України. Частину моряків, які служили на "Адміралі Кузнєцові", також відправили воювати.
Нині корабель стоїть у Мурманську та іржавіє. Його продаж іншій країні малоймовірний через вкрай поганий технічний стан. Навіть силову установку авіаносця, за даними матеріалу, навряд чи вдасться врятувати через несправні котли. Проблеми з двигунами були настільки серйозними, що корабель часто доводилося буксирувати або супроводжувати буксирами.
Росія залишилася без діючого авіаносця
Втрата "Адмірала Кузнєцова" означає, що Росія фактично не має діючого авіаносця, який міг би використовуватися для демонстрації військової сили за межами регіону.
Російські підводні сили залишаються важливою складовою флоту, однак відсутність авіаносної ударної групи обмежує можливості Москви діяти в морських районах і гарячих точках за межами власного узбережжя.
У матеріалі зазначається, що Росії доведеться шукати інші шляхи модернізації флоту, зокрема розвивати підводні човни або морські безпілотники. Водночас країні бракує промислових можливостей для повноцінного утримання авіаносця.
Китай перетворив радянський спадок на діючий авіаносець
Особливо показовою є історія іншого корабля – "Варяга", який був аналогічним до "Адмірала Кузнєцова". Він увійшов до складу військово-морських сил Китаю під назвою "Ляонін".
Цей приклад демонструє різницю в підходах двох країн до будівництва й технічного обслуговування авіаносців. Китай зміг перетворити корабель на діючу бойову одиницю, тоді як Росія роками не могла відремонтувати власний авіаносець.
Спроби Москви розвивати палубну авіацію також не дали очікуваного результату. Ідея створити палубну версію винищувача Су-75 "Шах і мат" обговорювалася, однак її реалізація вважалася складним завданням.
Авіаносець за мільярд доларів може стати металобрухтом
Майже чотири десятиліття служби "Адмірала Кузнєцова" можуть завершитися утилізацією. Дев’ять років ремонтних робіт і близько мільярда доларів не допомогли повернути корабель до повноцінної експлуатації.
Його історія стала прикладом того, як технічні проблеми, аварії, корупція та брак промислових можливостей можуть звести нанівець масштабний військовий проєкт.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Ця спеція містить рекордно багато вітаміну K: її легко знайти на кухні
- Це м’ясо часто беруть на відбивні, але воно легко стає сухим і жорстким
- Як скандинави зберігали тепло в будинках навіть у сильний мороз
