Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, які звільнили чоловіка від кримінальної відповідальності за ухилення від призову під час мобілізації. Справу направили на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2026 року у справі № 381/1983/24, саме визнання вини, проходження військово-лікарської комісії, оформлення бронювання та клопотання трудового колективу не доводять щирого каяття.
У грудні 2023 року чоловік отримав повістку, однак до територіального центру комплектування не з’явився. Йому висунули обвинувачення в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
Відео дняУ квітні 2024 року обвинувальний акт передали до суду. Проте чоловік і надалі не проходив необхідних процедур: військово-лікарську комісію він пройшов лише в листопаді 2024 року, а в лютому 2025-го отримав відстрочку у зв’язку з бронюванням.
У квітні 2025 року суд звільнив його від кримінальної відповідальності та передав на поруки трудовому колективу компанії. Чоловік мав протягом року виправдовувати довіру колег, дотримуватися виховних заходів і не порушувати громадського порядку. Кримінальне провадження закрили.
Київський апеляційний суд 24 грудня 2025 року залишив це рішення без змін.
Прокурорка оскаржила обидві ухвали до Верховного Суду. Вона наполягала, що поведінка чоловіка після вчинення правопорушення не підтверджувала щирого каяття, а свідчила про подальше уникнення призову.
Чому Верховний Суд не повірив у щире каяття
Верховний Суд погодився з доводами прокурорки та наголосив: для звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 Кримінального кодексу України необхідне щире каяття.
Воно не зводиться до формального визнання вини. Людина має усвідомлювати протиправність своїх дій, засуджувати власну поведінку, шкодувати про вчинене та прагнути виправити ситуацію. Це повинно підтверджуватися конкретними вчинками.
Суд звернув увагу на хронологію подій. Чоловік знав про висунуте йому обвинувачення, але протягом майже року продовжував ухилятися від призову, а згодом отримав бронювання.
У постанові Верховний Суд зазначив, що його поведінка "не свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх дій", засудження вчиненого та реальний жаль із приводу правопорушення.
Суд також наголосив на суспільній небезпечності ухилення від призову в умовах воєнного стану та загальної мобілізації.
Чому поруки трудового колективу виявилося недостатньо
Окремо Верховний Суд перевірив, чи міг трудовий колектив реально впливати на поведінку чоловіка. У матеріалах справи були протокол загальних зборів і клопотання колег, які погодилися взяти його на поруки. Однак сам факт такого рішення не доводить, що колектив здатний забезпечити належний виховний вплив.
За висновком суду, попередні інстанції не пояснили, як саме колеги могли б вплинути на чоловіка, якщо після пред’явлення обвинувачення його поведінка була спрямована на уникнення мобілізації через бронювання.
Верховний Суд підкреслив, що передача на поруки передбачає не лише формальне бажання колективу допомогти, а й реальну можливість контролювати поведінку людини та запобігати повторним правопорушенням.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурорки, скасував рішення міськрайонного та апеляційного судів і призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Водночас суд не ухвалював остаточного рішення про винуватість чоловіка та не встановлював, що його за жодних обставин не можна звільнити від кримінальної відповідальності.
Мобілізація в Україні - що відомо
Раніше УНІАН повідомляв, що Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову військовозобов’язаного, який домагається видалення інформації про нього з бази Національної поліції.
Чоловік стверджує, що не отримував повісток, а відомості про порушення правил військового обліку внесли до системи без рішення про притягнення до адмінвідповідальності.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Жив у Бельгії, але потрапив до бази поліції через ТЦК: чому суд відхилив позов українця
- У Чехії планують удвічі скоротити виплати українцям: що ще зміниться
- На Львівщині 2027-й проголосили роком Шухевича та УПА: з'вилася реакція Польщі
