Польща і Україна / © Getty Images
Рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії (УПА) та Романа Шухевича викликало різку реакцію польської сторони. На нього відреагували Посольство Польщі, віцепрем’єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш, прем’єр-міністр Дональд Туск та Офіс президента Польщі Кароля Навроцького.
Про це повідомляє ТСН.ua із посиланням на джерело, обізнане із ситуацією.
Як стало відомо, рішення депутатів може мати наслідки не лише для двосторонніх відносин, а й для військової співпраці між країнами.
Зазначимо, що голосування у Львівській облраді відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні масштабний пакет військової допомоги.
«Депутати Львівської облради умудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено», — стверджує джерело.
Нині через закриті канали триває робота над врегулюванням ситуації.
«Йде активна робота закритими каналами для того, щоб врегулювати створену на рівному місці проблему», — зазначив співрозмовник.
Водночас інформація про призупинення постачання військової допомоги наразі ґрунтується на повідомленні джерела. Публічного підтвердження цього рішення з боку польської влади в наведених матеріалах немає.
Скандал через УПА — деталі
Нагадаємо, ситуація розгортається на тлі чутливих для українсько-польських відносин історичних питань, зокрема оцінок діяльності УПА та постаті Романа Шухевича. Реакція польських посадовців на рішення Львівської облради додатково загострила дискусію навколо історичної пам’яті та її впливу на співпрацю двох держав.
Як повідомлялося раніше, у МЗС України прокоментували резонансну ухвалу Львівської обласної ради, яка торкнулася складних сторінок спільної історії з Польщею.
Раніше рішення щодо надання одному з військових підрозділів почесного найменування на честь УПА викликало критику з польського боку.
Влітку 2026 року польський президент Кароль Навроцький оголосив «війну» червоно-чорному прапору і закликав законодавчо заборонити стяг Blut und Boden (те, що німці називали «кров’ю і ґрунтом»)».
Згодом у Варшаві пригрозили Києву проблемами через створення національного пантеону, до якого, зокрема, входять Степан Бандера та Роман Шухевич.
