Як різняться звичайні знайомі слова з закарпатського діалекту у різних районах, розповідаємо з посиланням на блогера Крістіну Ґотру.
Закарпаття говорить по-різному – слова, які дивують з Тячівщини та Ужгорожщини?
Закарпатці з різних районів можуть говорити про звичайні побутові речі так, що співрозмовник перепитає: "А що це означає?" Ідеться не про різні мови, а про місцеві говірки, у яких одне поняття може мати зовсім різні назви.
Це добре показує у своїх відео блогерка Крістіна Ґотра, відома як Креативна жона. Вона популяризує закарпатську говірку й порівнює, як говорять у різних куточках краю. Про це писав 24 Канал і раніше: порівняння як говорить Синевирський та Ужгородський райони чи Ужгородський та Виноградівський райони.
Сьогодні дізнаємося, як називають звичні речі на закарпатському діалекті в Ужгороді та Тячеві (далі: Тячів – Т, Ужгород – У):
- квітка: Т– косиця, У – чічка;
- паркан: Т – штрахетник , У – плут
- сукня: Т – свита, У – віґан;
- сірники: Т – сіркачі, У – шваблики;
- дівчина: Т – кубіта, У – фатьовка;
- шафа з посудом: Т – креденс, У – шіфон;
- вогонь: Т – ватра.
Як говорить Закарпаття у Тячівському та Ужгородському районі: дивіться відео
Чому так склалося?
Закарпатські говірки формувалися протягом століть. На них вплинули історія краю, географічна відокремленість окремих місцевостей і постійні контакти з носіями угорської, румунської, словацької та інших мов. У місцевому мовленні збереглися давні слова, а деякі запозичення набули особливого звучання.
Тому навіть сусідні райони можуть мати власні мовні особливості. Іноді різняться лише вимова чи закінчення, а іноді назви настільки несхожі, що значення слова доводиться пояснювати.
Креативна жона допомагає знайомитися з цим розмаїттям у легкій, дотепній формі підбираючи співрозмовників – мешканців з цього району. Завдяки таким відео місцеві слова не губляться, а стають цікавими людям з усієї України.