Після початку великої війни на готівковому валютному ринку України виникла проблема: банкноти доларів старого та нового зразка почали продавати за різними курсами. Значення ци курсів суттєво відрізнялося від офіційного, який Національний банк "заморозив" 24 лютого 2022 року. Найбільше таки перекосів на ринку створювали небанківські валютні обмінні пункти. Зрештою, регулятор заборонив їм показувати курси валют на табло, "щоб не підживлювати спекулятивний попит на готівкові долари та євро". Найбільш неслу няні компанії Нацбанк карав штрафами, а деяки позбавляв ліцензій. Хоча в підсумку після пере оду офіційного курсу до "керованого плавання" різниця між ним та готівковим зменшилася, парадокс різної вартості "сині " та "біли " доларів можна зустріти в деяки обмінни пункта і зараз. Можливо, безстрашність деяки пунктів перед потенційними санкціями пов'язана з тим, що вони працюють нелегально. Отже, Нацбанк не може налякати ї найбільш жорстким покаранням – позбавленням ліцензії, адже її просто немає. На початку жовтня Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Офісом генпрокурора (ОГП) обшукали одну з мереж незаконни обмінни пунктів і вилучили рекордний обсяг готівки – 630 млн грн. За даними співрозмовників ЕП в правоо оронни органа , слідчі дії стосувалися компанії "КИТ Group". Правоо оронці поки що не висунули офіційни звинувачень, тому не коментують діяльність мережі незаконни пунктів. Однак не під запис вони називають обороти таки структур "паралельною банківською системою". Що відомо про обшуки в "КИТ Group" та чим тіньова фінансова система загрожує економіці? Полювання на "китів" "Понад 630 мільйонів гривень – рекордна сума вилученої готівки. Це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальни обмінників. БЕБ спільно з ОГП викрило мережу, яка роками працювала в тіні. Щороку через неї "прокручували" десятки мільярдів", – повідомив голова БЕБ Олександр Цивінський. Правоо оронці провели близько 30 обшуків, вилучили комп'ютери, мобільні телефони, документацію та готівку. Серед вилучени коштів були навіть російські рублі, обіг яки в Україні заборонений з перши днів великої війни. За даними слідства, мережа обмінни пунктів, яка працювала під вивіскою "КИТ Group", нібито надавала послуги з відмивання коштів і допомагала у илятися від сплати податків. Не сплачували податки і самі пункти – кошти клієнтів не обліковувалися у фінансовій та податковій звітності, кажуть правоо оронці. Ба більше, ці обмінні пункти працювали без дозволів та ліцензій Нацбанку. Власне, за кілька місяців до спецоперації НБУ відкликав ліцензію в компанії "ФК ліберті фінанс", власнику якої раніше належала торговельна марка "КИТ Group". Цьому рішенню передувала перевірка Нацбанку у 2025 році. Увагу регулятора привернули рекламні матеріали "КИТ Group". У ни йшлося про надання послуг, на які фірма не мала ліцензій, зокрема, на переказ коштів без відкриття ра унку. Під час перевірки працівники НБУ переказали гроші з одного міста в інше, скориставшись допомогою бота в телеграмі та обмінни пунктів у дво міста . Як зауважують працівники НБУ, адреси відділень "КИТ Group", через які потрібно було вносити та отримувати гроші, збігалися з адресами "Ліберті фінансу". "Супровід клієнтів, залучени через інтернет-сервіси "КИТ Group", під час отримання фінансової платіжної послуги з переказу коштів без відкриття ра унку в каса зареєстровани пунктів обмінів валют ТОВ "ФК "Ліберті фінанс" свідчить про спільне або сумісне здійснення платіжни операцій особами, які надають послуги через інтернет-сервіси "КИТ Group" і ТОВ "ФК "Ліберті фінанс". Зокрема в частині виконання операцій між користувачами", – йдеться в рішенні НБУ. Читайте також Обмінники і банки не приймають пошкоджені і старі банкноти. Чому це стало проблемою? Таке уточнення важливе, оскільки власник "Ліберті фінансу" Антон Ткаченко в пояснення Нацбанку фактично від рестився від "КИТ Group". За його словами, працівники регулятора не довели, що анонімні телеграм-канали та інтернет-ресурси "КИТ Group", які використовувалися під час безліцензійного переказу коштів, якимось чином пов'язані з "Ліберті фінансом". Ткаченко продав право на торговельну марку "КИТ Group" невдовзі після перевірки Нацбанку, а право на ТМ "КИТ" – кількома місяцями раніше. У пояснення регулятору він зазначав, що, мовляв, сторонні особи почали незаконно використовувати ці торговельні марки, через що він навіть звертався до поліції. Проте такі пояснення не задовольнили регулятора, який визнав репутацію Ткаченка небездоганною, а потім відкликав ліцензію в "Ліберті фінансу". Утім, це рішення не зупинило роботу обмінни пунктів, які працювали під вивіскою "КИТ Group", аж до проведення спецоперації та обшуків правоо оронців. Ба більше, журналіст ЕП став свідком того, як принаймні одне з відділень "китів" працювало після слідчи дій. Активними залишаються і соцмережі компанії. "КИТ Group" в останні роки вів медійну діяльність та рекламував свої послуги, що доволі незвично на ринку небанківського обміну валют. Компанія створила розсилку аналітични матеріалів для редакцій економічни ЗМІ. Деякі з ци розсилок публікували навіть після того, як у "Ліберті фінансу" відкликали ліцензію. На свої сайта , у телеграм-канала і бота "КИТ" пропонує послуги з обміну валют та грошови переказів. Ці фінансові послуги нібито надають партнери "КИТ Group", але інформація про ці компанії та наявність у ни ліцензій ніде не вказана, а адреси ї відділень збігаються з адресами відділень "Ліберті фінансу". Обмінний пункт "КИТ Group" в Ірпені рекламується навіть після обшуків правоо оронців та продовжує надавати послуги за вказаною адресою ЕП звернулася до "КИТ Group" по коментар. Передусім редакція намагалася з'ясувати, чи пов'язана компанія з "Ліберті фінансом", дізнатися назву юрособи, за якою стоїть "КИТ Group", та імʼя її кінцевого бенефіціарного власника. Більшість питань там проігнорували, однак уточнили, що вони не є фінансовою установою, не мають ліцензії на обмін валют, а лише "допомагають користувачам порівнювати ринкові пропозиції та зна одити надавачів відповідни послуг". Там також зазначили, що в повідомлення правоо оронців про операцію в обмінни пункта і вилучення 630 млн грн немає згадок "КИТ Group", оча і не стали заперечувати, що відповідні обшуки були в ї ні приміщення . "Вилучені кошти належать партнерам компанії, а не самій "КИТ Group". У компанії заявляють про законне по одження ци коштів та повідомляють, що юридична команда готує документи, які підтверджують ї належність і джерела по одження, для подання в установленому законом порядку", – йдеться у відповіді пресслужби. Паралельна банківська система "КИТ Group" – одна з багатьо мереж незаконни обмінни пунктів, які продовжують активно працювати на вулиця міст. Деякі з ни маскуються під ліцензовані установи і навіть демонструють у свої приміщення "витяги з реєстру ліцензіатів". Проте часто такі витяги або недійсні, або повністю сфальшовані. Перевірити легальність пункту обміну валют можна на сайті Національного банку, проте при виборі закладу клієнти цим не переймаються. Зазвичай ї цікавить зручність розташування обмінного пункту та курс, який він пропонує. У Нацбанку не під запис пояснюють, що обмін валют без ліцензії – це лише вершина айсберга. Часто незаконні обмінні пункти підміняють собою традиційну фінансову інфраструктуру, обслуговуючи роботу тіньової економіки. Читайте також Відмивання 11 мільярдів. За що НБУ пішов проти Смілянського та чи загрожує йому відставка С ожу думку висловлюють у розмові з ЕП правоо оронці. За ї німи словами, обороти незаконни обмінни пунктів настільки значні, що вони перетворилися на паралельну банківську систему. Вони не лише забезпечують операції з переказу коштів, а й допомагають ї легалізовувати та виводити за кордон. Тіньові пункти опинилися на перетині дво стовпів тіньової економіки: готівки та криптовалюти, передусім стейблкоїнів (криптовалюта, вартість якої прив'язана до фіатної валюти, зазвичай доларів, наприклад, USDT). Це робить ї незамінним елементом численни с ем з у илення від оподаткування та відмивання грошей. Як це працює? Бізнес, що є платником ПДВ, продає товари за готівку. Документи на ці товари, які дають право на податковий кредит, він може продати іншим платникам ПДВ, які таким чином зменшують свої податкові зобов'язання. Однак отриману готівку незручно та небезпечно відправляти на великі відстані. Тіньові обмінні пункти допомагають переказувати готівку в об ід банківської системи. Вони не запитують у власника коштів про джерела ї по одження, навіть якщо йдеться про мільйони гривень. За допомогою таки пунктів тіньовий бізнес може конвертувати незаконну готівку в стейблкоїни, щоб вивести ї за кордон ("КИТ Group" теж пропонує такі послуги, як і послуги з легалізації коштів у ЄС). Наскільки великим може бути обсяг тіньови операцій через незаконні обмінні пункти – невідомо. Напередодні МВФ опублікував дослідження, яке містить частину відповіді на це запитання. Фонд намагався оцінити обсяги стейблкоїнів, якими володіють мешканці різни країн. Це приблизні оцінки, адже блокчейн не дозволяє точно встановити, резиденту якої країни належить криптовалюта. За оцінкою МВФ, у 2025 році українці мали 8,6 млрд дол. накопичень у стейблкоїна . Це один з найвищи показників у світі, якщо порівнювати з ВВП: 4,1%. Більше (5,6%) мають лише мешканці Венесуели, де панує гіперінфляція. Читайте також Нафтозалежні: як найбагатша за покладами чорного золота Венесуела зводить кінці з кінцями Обсяг операцій із стейблкоїнами в Україні у 2025 році сягав 58% від ВВП, тобто понад 100 млрд дол., вважають у фонді. Це непідконтрольні державі операції, тож за ними може оватися не лише втрата податкови над оджень, а й фінансування незаконної діяльності в об ід процедур фінансового моніторингу. Попри такі ризики, криптообмінні пункти відкрито працюють навіть у центрі Києва, не привертаючи уваги правоо оронців. Розмір комісії за ї ні послуги – 15 дол., іноді – понад 50 дол. Отже, через такі криптообмінні пункти доцільно конвертувати значні обсяги готівки. Чи запитують там про її по одження – питання риторичне. Як закрити діри БЕБ запевняє, що операція в "КИТ Group" – лише початок, і допускає, що незаконні заклади працюють завдяки "кришуванню" іншими правоо оронцями. Як держава дозволила з'явитися "паралельному фінансовому ринку" без податків та фінмоніторингу просто в себе під носом? У БЕБ вважають, що це стало можливим завдяки непродуманим діям з дерегуляції, які фактично скасували відповідальність за фіктивну підприємницьку та безліцензійну діяльність. "Колись була стаття, яка за це карала. У 2009-му в неї вписали відповідальність за фінансові послуги без ліцензії, а у 2011-му – прибрали. Пояснили так: кримінал заважає бізнесу. Частину цієї логіки я розумію. Садити за роботу без реєстрації – це справді зручний спосіб тиснути на підприємців. Повертати таке не треба. Однак ми втратили інструмент там, де він потрібен: у фінанса . Коли тось нелегально працює з грошима, це майже завжди чужі гроші і відмивання. Тепер, щоб відкрити справу, мусимо доводити інші злочини", – пояснює Цивінський. Читайте також Мішки грошей, о орона ГУР та Давид. Що відомо про нові плівки НАБУ Він наводить приклади країн, де за безліцензійну фінансову діяльність передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, у Німеччині за надання банківськи або платіжни послуг без ліцензії позбавляють волі терміном до пʼяти років, у Польщі – до року, у Франції – до трьо років. "За нелегальні фінансові послуги там передбачена реальна кримінальна відповідальність, подекуди навіть за звичайний обмін валют без реєстрації", – додає Цивінський. Нелегальні обмінні пункти процвітають і завдяки неврегульованості криптовалютного ринку. Законопроєкт, який має визначити порядок оподаткування таки операцій та забезпечити державний нагляд за цим сектором, уже кілька років "активно опрацьовується" у фінансовому комітеті Вер овної Ради. Його у валення стало одним з маяків програми співпраці України і Євросоюзу та умовою вступу в цей блок. Чи мотивуватиме це народни обранців у валити закон? Чи, можливо, деяким з ни набагато вигідніше існування тіньової фінансової системи, у якій не запитають про по одження велики обсягів готівки?