Під час війни митна система має одночасно забезпечувати контроль і не створювати небезпеки для людей, транспорту і товарів. Тому Україні потрібне не послаблення контролю, а його переосмислення з ура уванням воєнни реалій. Ідеться про ар ітектуру, яка поєднує цифрові рішення, оцінку ризиків і ме анізми швидкого пере оду між штатним, обмеженим та аварійним режимами роботи. Це дасть змогу зменшити концентрацію вантажів у небезпечни зона , зберегти ефективність контролю і забезпечити стійкість логістики за тривали загроз. Війна змінила критерії ефективності Росія випробовує українську логістику на міцність. У 2026 році портова інфраструктура та залізниця зазнають численни атак. Обстріли знищують склади, термінали, колії та ру омий склад, тоді як ланцюги постачання мають працювати навіть після руйнувань, блокувань маршрутів чи втрати документів. До великої війни ефективність логістики оцінювали переважно за вартістю, швидкістю та рівнем сервісу. Централізація запасів, скорочення кількості складів і концентрація операцій на велики логістични вузла давали бізнесу економію. Однак така модель створювала критичні точки відмови: один склад, маршрут, термінал чи інформаційна система могли зупинити всю мережу. Зараз безперервність операцій стала окремим показником ефективності. Бізнес інвестує в резервні локації та перевізників, розподілені запаси, дублювання документів і дани , автономне енергопостачання та взаємозамінність персоналу. Проте навіть найкращий план безперервності не спрацює, якщо регуляторна процедура прив'язує вантаж до зруйнованого місця доставки або вимагає, щоб транспорт довго стояв у зоні підвищеного ризику. Проблема не в митному контролі, а в тому, що логіка процедур мирного часу не завжди вра овує воєнну реальність. Обов'язкове пред'явлення товарів, скупчення вантажівок біля терміналів, послідовне виконання формальностей і складна зміна митниці призначення можуть збільшувати час, який вантаж проводить у небезпечному місці. Митна процедура має дозволяти гнучко визначати місце й форму контролю, а за потреби – швидко змінювати маршрут або місце доставки. Саме тому Мінфіну і Держмитслужбі доручили переглянути чинні процедури та підзаконні акти, щоб адаптувати митні формальності до умов війни. Перший пакет змін уже представили бізнесу та бізнес-асоціаціям на засіданні робочої групи. Контроль без концентрації ризику Орієнтир для реформування митни процедур під час війни простий: вантажівка не повинна стояти в місці доставки довше, ніж це об'єктивно потрібно для контролю. Якомога більше формальностей варто виконувати заздалегідь або відразу після прийняття декларації. Якщо огляд, відбір зразків чи інші контрольні за оди не потрібні, завершення доставки не повинно блокувати подальше оформлення. На час воєнного стану варто запровадити ме анізм, за якого транспорт після основни перевірок може залишити зону митного контролю ще до завершення оформлення, якщо митне забезпечення (пломби) зберігається. Це не послаблення контролю, а його рознесення в часі: митниця завершує частину формальностей без черг, а бізнес зменшує ризик втратити товар і транспорт. Такий під ід має спиратися на оцінку ризиків. Операції з низьким ризиком можуть про одити за прискореним сценарієм, з ознаками ризику – підлягати додатковому контролю. Так державний ресурс ітиме туди, де він справді потрібен. Зміна митниці призначення Якщо склад чи термінал пошкоджені, вантаж треба швидко перенаправити в інше місце. Для цього ме анізм зміни митниці призначення має бути простим і зрозумілим. Рішення має оперативно у валювати митниця за місцем фактичного прибуття товару на підставі звернення декларанта або перевізника. Водночас індивідуальни погоджень недостатньо, коли криза масова. Потрібні чіткі нормативні підстави, строки і наслідки рішень. Якщо місце доставки не працює через пошкодження інфраструктури, відсутність зв'язку чи іншу безпекову загрозу, вантаж має перенаправлятися швидко і без зайви формальностей. Оновлені правила роботи місць доставки визначають умови ї відкриття і закриття, вимоги до облаштування і порядок погодження доставки товарів в інше місце. Наступним кроком має стати ме анізм, за якого формальності швидко виконує митниця за місцем прибуття товару. Окремої уваги потребують тимчасові зони митного контролю в погоджени безпечни місця . Вони можуть стати містком між потребою у фізичному контролі та неможливістю працювати на звичному об'єкті. Контроль з ура уванням війни Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) передбачає відповідність певним критеріям, зокрема щодо обліку, внутрішні процедур і безпеки ланцюга постачання. Пошкодження авторизованого об'єкта може порушити контроль доступу, відеоспостереження, роботу облікови систем або зберігання документів. Формально це створює ризик невідповідності, оча компанія ні в чому не винна. Читайте також "На державу не розра овуємо". Як постраждалий бізнес оговтуватиметься від обстрілів Для підприємств, які постраждали від воєнни дій, потрібен спеціальний, але контрольований режим моніторингу. Його основою можуть бути заява підприємства, документальне підтвердження пошкодження і погоджений з митницею план відновлення. На пере ідний період компанія повинна мати змогу застосовувати компенсаційні за оди: альтернативний контроль доступу, ручні журнали переміщення товарів та персоналу, резервний облік, дублювання документів і тимчасове обмеження доступу до пошкоджени зон. Важливо прибрати дублювання перевірок. Якщо документи подали й перевірили централізовано під час надання авторизації, повторно вимагати ї немає сенсу. Це збільшує адміністративне навантаження, а контроль від цього не посилюється. Що ще варто вдосконалити Напрацьовані законодавчі зміни стосуються переважно імпорту: прискорення оформлення і скорочення часу, який вантаж проводить у місці доставки. Проте експорт теж потребує уваги. Варто максимально спростити митні формальності, наприклад, дозволити оформлення без заїзду на митний термінал, якщо не потрібні огляд чи відбір зразків, а пломби накладати в пункті пропуску. Слід врегулювати й підтвердження втрати товарів унаслідок воєнни інцидентів. Перелік доказів має відповідати реальності, у якій документ не завжди можна отримати одразу. Акти огляду, відеофіксацію, документи органів влади, перевізників, аварійни служб та інші надійні докази треба оцінювати в сукупності. Окремий блок – нетарифний контроль. Перевірка кожної партії створює затримки і розпорошує ресурс контролерів. Модель на основі оцінки ризиків, електронний обмін даними, пере ідні періоди для нови вимог до маркування й те нічни регламентів дадуть змогу поєднати швидкість із за истом споживачів. П'ять нагальни рішень Визначити режими роботи митниці. Закріпити штатний, обмежений та аварійний режими з чіткими критеріями пере оду між ними. Зробити прискорене митне оформлення базовим сценарієм. Застосовувати його насамперед для перевірени компаній та операцій з низьким ризиком. Запровадити оперативне перенаправлення вантажів. Встановити дієвий ме анізм зміни митниці призначення та місця доставки з можливістю використовувати тимчасові зони контролю. Налаштувати пропорційний моніторинг авторизацій. Для постраждали підприємств вра овувати план відновлення і компенсаційні за оди. Диверсифікувати митну інфраструктуру. Створити резервні місця оформлення й очікування, дати посадовцям змогу працювати поза звичними приміщеннями і гнучко перерозподіляти вантажопотоки та кадри. Україні не обов'язково створювати окремий правовий інститут для кожного воєнного ризику. Частину проблем можна розв'язати швидше, адаптувавши чинні ме анізми митного оформлення, доставки та зміни митниці призначення. Цей процес має завершитися затвердженням чітки правил. Нова митна ар ітектура має спиратися на принцип, однаково важливий для держави і бізнесу: контроль залишається надійним, але не створює додаткової небезпеки. Найкраща відповідь на наступний інцидент – заздалегідь визначений алгоритм, який зберігає простежуваність операцій і безперервність постачання.