Економіка навчилася жити в умова постійного шторму. На папері показники демонструють вражаючу адаптивність: підприємства переїжджають, переорієнтовують логістику, купують генератори і продовжують працювати. Проте за фасадом статистики овається небезпечне явище – ілюзія відновлення. Статистика створює ілюзію безпеки У вересні Advanter Group разом з "Дією.Бізнесом", Мінекономіки і платформою "Пульс" провела 26-ту вилю дослідження стану мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП) під час війни. За його даними, середньозважений результат роботи бізнесу за вісім місяців 2026 року становив 89% від рівня аналогічного періоду 2025 року. У червні цей показник становив 83,8%. На перший погляд, це привід для стриманого оптимізму: можна рапортувати про поступове повернення принаймні до торішні обсягів. Якщо ж подивитися на дані глибше, стає очевидно: це зовсім не зростання, а закриття разови контрактів і витискання залишків ресурсу. Реальний стан речей набагато тривожніший. Арифметика при ованого спаду За усередненими 89% овається значний дисбаланс. По-перше, майже половина підприємств (47%) працюють нижче рівня 2025 року. Позитивне середнє значення забезпечує лише вузький прошарок компаній. По-друге, попит падає. Баланс замовлень становить мінус 46 відсоткови пунктів: падіння фіксують 57% підприємств і лише 11% заявляють про ї зростання. По-третє, песимізм став ронічним. Індекс активності бізнесу UBI застряг на позначці 35,3 зі 100. Значення нижче 50 свідчать про глибокі негативні очікування та спад. Бізнес не вірить у швидке покращення і пере одить у режим виживання. Прірва між великими та малими Ще один критичний тренд – різке розшарування бізнесу за розміром. Великі та середні компанії, маючи доступ до капіталу і довгострокови контрактів, показують відносне зростання: середній бізнес вийшов на 107% від рівня 2025 року. Натомість мікробізнес перебуває на позначці 82%. Розрив між мікро- та малим бізнесом досяг рекордни 16 відсоткови пунктів. Юридичні особи (94%) значно краще долають виклики, ніж ФОПи (81%), які виявилися найбільш неза ищеними. Навіть промисловість демонструє виснаження: завантаженість виробничи потужностей знизилася до 58,5% проти 61,9% в червні. Понад 35% підприємств працюють менш ніж на половину можливостей. "Відновлення" відбувається без інвестицій чи модернізації: бізнес доїдає накопичені ресурси. Напередодні важкої зими запаси міцності закінчилися, а нові джерела ресурсу не з'явилися. Енергетична автономія без грошей Підготовка до опалювального сезону показує ще один критичний розрив: між те нологічною готовністю та фінансовою спроможністю. Підприємці продемонстрували феноменальну самоорганізацію, але вона дорого коштує. Протягом останні місяців бізнес активно інвестував в енергонезалежність. Якщо в березні 2026 року жодного джерела альтернативного живлення не мали 23% підприємств, то у вересні – лише 13%. Понад 87% компаній мають генератори або акумулятори, проте ї наявність не означає збереження прибутковості. Автономія не рятує від збитків Робота на альтернативному живленні збільшує собівартість продукції та послуг. Попри високий рівень автономії, 58% фірм фіксують втрати 10% до оду через відключення світла (у березні – 47%). Кожен четвертий бізнес втрачає 35% до оду. Причина банальна: обмежена потужність. У 43% підприємств системи автономного живлення покривають менше 20% потреб виробництва чи офісу. Як наслідок до опалювального сезону 2026-2027 років повністю або переважно готові лише 34% компаній. Понад 21% критично залежать лише від централізованого опалення, а впевнено прогнозують безперебійну роботу взимку лише 11% респондентів. Фінансове виснаження Головна загроза цієї осені – не стільки відключення, скільки відсутність грошей, щоб пережити черговий виток кризи. Накопичені роками запаси міцності вичерпані: 74% підприємств мають фінансові резерви менш ніж на три місяці, а 32% не мають фінансової подушки взагалі або її вистачить менш ніж на 30 днів. Війна вимагає стра ування від воєнни ризиків, але ринкові інструменти не працюють. За останній рік фізични пошкоджень майна від обстрілів зазнали 24% компаній, а реальне стра ове покриття воєнни ризиків мають 0,9% компаній. Читайте також Стра ування від військови ризиків: як працює ме анізм для бізнесу Причина – високі тарифи, які пропонує ринок: понад 6% від вартості майна на рік. Майже половина підприємств (49%) готова стра уватися за нормальної ставки до 1%, а 30% зневірилися і відмовляються від стра ування за будь-яки умов. Понад те, 80% постраждали компаній не подають заявок на державну чи міжнародну компенсацію. Вони вважають це юридично безперспективним або не вірять у реальність виплат (40%). Коли воєнні збитки не компенсуються, а фінансовий запас обчислюється тижнями, будь-який зовнішній шок – від чергови блекаутів до податкового тиску – може запустити ланцюгову реакцію банкрутств. Силовий тиск і тінізація На тлі виснаження внутрішні ресурсів бізнес зіткнувся із загрозою, яка йде не від ворожи ракет, а із середини системи: повертаються силовий тиск і фіскальні бар'єри. Дані 26-ї вилі дослідження зафіксували тривожний тренд: держава повертається до силови моделей поведінки щодо приватного сектору. Проблемою номер один у стосунка підприємців з податковою (23%) залишається блокування податкови накладни через систему моніторингу (СМКОР). За останні два місяці з тиском з боку правоо оронців та контролерів зіткнулися 20% компаній (у червні – 10%). Серед юридични осіб про тиск заявили 28%. Довіра до держави падає. Лише 17% компаній зазначили, що за останній період не мали проблем у взаємодії з державними органами (у червні таки було 36%). Поведінка держави штов ає економіку в тінь. Основними чинниками тінізації підприємці називають високе навантаження на фонд оплати праці та ПДВ (71%), недовіру до інституцій (52%), неможливість конкурувати з тіньовим бізнесом (39%). Щоб повернути бізнес у легальне поле, підприємцям потрібні не релізи про мораторій на перевірки, а прості речі: рівні правила гри та знищення тіньови с ем (52%), мораторій на зміну податкового законодавства на три-п'ять років (52%) і зниження навантаження на фонд оплати праці до 20% (48%). Чотири класи бізнесу Узагальнювати стан бізнесу означає допускати системну помилку. Кластерний аналіз показує, що підприємництво розпалося на чотири чітко виражені групи. Перша – "У кризі" (21%). Працюють на 43% від обсягів 2025 року. У 56% з ни грошей вистачить менш ніж на місяць, команди 52% фірм мають важкий пси ологічний стан. Це переважно мікробізнес, який стоїть за крок від закриття. Друга – "Тримаються без запасу" (44%). Найбільша група. Формально вони вийшли на 100% від рівня 2025 року, але живуть з горизонтом планування один-три місяці і мають найбільше накопичени проблем (6,6 системного бар'єра на компанію). Третя – "Зростають, але виснажені" (19%). Показують найкращі фінансові результати (у середньому 105% від 2025 року), але працюють на межі ресурсу. У 27% компаній цієї групи команди вигорають, а 32% очікують погіршення ситуації. Четверта – "Стійкі стратеги" (16%). Єдиний здоровий сегмент. Компанії володіють резервами і баченням майбутнього. 60% з ни мають стратегію розвитку на рік і більше. Навіть у нинішні умова 35% фірм активно розширюють бізнес. Що треба зробити негайно Головний актив економіки – особистий ресурс власників бізнесу – виснажується. 32% респондентів серед головни обмежень для розвитку називають вигорання власника. Якщо державна політика не зміниться від "витискання залишків" до "створення умов для збереження стійкості", зима може стати точкою зламу для ти 44% бізнесів, які "тримаються без запасу". Уряд має негайно зробити три кроки. Перший – підтримати енергостійкість. Посилити програму прями грантів та субсидій на придбання енергетичного обладнання (про це просять 56% компаній) і частково компенсувати витрати на пальне для генераторів (39%). Другий – перезапустити воєнне стра ування. Створити працездатний державний ме анізм стра ування майна від воєнни ризиків зі ставкою до 1-2%. Це дасть змогу залучати банківські кредити під заставу. Третій – запровадити мораторій на тиск і забезпечити фіскальну стабільність. Зупинити силові перевірки, забезпечити прогнозованість роботи СМКОР і зафіксувати податкові правила щонайменше на кілька років наперед. Бізнес довів свою стійкість, але він має межу зносу. Слід припинити жити ілюзією відновлення і почати рятувати ти , то створює робочі місця і сплачує податки.